- розпутати
- —————————————————————————————розпу́татидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розпутати — див. розпутувати … Український тлумачний словник
розпутаний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розпутати. || розпу/тано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
розпутання — я, с. Дія за знач. розпутати … Український тлумачний словник